20.02.2026. 99 трактористів. Хімія. 

Тема. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА. ПОНЯТТЯ ПРО КИСЛОТНІ ТА ЛУЖНІ ҐРУНТИ

1. Мінеральні добрива, їх класифікація.

2.Кислотні та лужні ґрунти.

Дом. завдання. У робочий зошит законспектуйте тему відповідно питань.

На закріплення зробити тести:

1.До комплексних добрив відносяться:

 варіанти відповідей

 

 натрієва селітра

 

 

амонієва селітра

 

 

преципітат

 

 

калієва селітра

2.Розрізняють три види макродобрив:

варіанти відповідей

 

нітратні, фосфатні, калійні

 

 

калійні, магнієві, фосфатні

 

 

 нітратні, натрієві, фосфатні

3.Яка група мінеральних добрив при надмірному внесенні в грунт може загрожувати здоров'ю людини?

варіанти відповідей

 

 калійні добрива

 

 

нітрати

 

 

 фосфатні добрива

1. Мінеральні добрива, їх класифікація.

Мінеральні добрива - це солі, що містять макро- й мікроелементи, які рослини поглинають у формі йонів. Вони утворюються внаслідок дисоціації солей, що містяться в ґрунтовому розчині. Рослини у великих кількостях використовують макроелементи, особливо Нітроген, Фосфор і Калій. Крім них, до макроелементів належать Оксиген, Карбон, Сульфур, Магній, Кальцій та Гідроген.

Мікроелементи — елементи, яких рослини потребують мало, але вони впливають на засвоєння макроелементів. До них належать Ферум, Купрум, Цинк, Манган, Бор та ін. Наприклад, Бор і Манган сприяють кращому засвоєнню Нітрогену, Фосфору та Калію; Манган, Купрум і Цинк пришвидшують окисно-відновні процеси тощо.

Основні види мінеральних добрив (11 клас):

• Азотні (N): Активізують ріст зеленої маси. Приклади: аміачна селітра (
  

  $$
  ), сечовина (карбамід, 
  

  $$
  ), амонійна вода.
• Фосфорні (P): Прискорюють розвиток кореневої системи, цвітіння та плодоношення. Приклади: суперфосфат (простий і подвійний), фосфоритне борошно.
• Калійні
   (K):
   Підвищують стійкість рослин до хвороб, посухи та холодів. Приклади: калій хлорид (
  

  $$
  ), калій сульфат (
  

  $$
  )
  .
Комплексні (N-P-K): Містять два або більше поживних елементів (нітроамофоска, діамофос). 

2.Кислотні та лужні ґрунти.

 На розвиток коріння та ріст рослин значною мірою впливає реакція середовища ґрунту, або його рН. Найчастіше рН ґрунтів вимірюють у діапазоні від 3 до 9. Залежно від цього показника, середовище ґрунтових розчинів може бути кислотним, нейтральним або лужним.

Кислотність ґрунту визначають надмірним вмістом у ґрунтовому розчині катіонів Гідрогену Н+, pH становить менше 7.

У кислотних ґрунтах розрізняють актуальну та потенційну кислотність. Під час біохімічних процесів у ґрунті утворюються органічні кислоти й вуглекислий газ, а внаслідок його взаємодії з водою — карбонатна кислота. Наявні кислоти, дисоціюючи, утворюють йони Гідрогену, які підкислюють ґрунт. Під час гідролізу солей Алюмінію та Феруму теж утворюються кислоти, здатні дисоціювати на катіони Гідрогену.

• Кислотні ґрунти: Потребують вапнування (внесення 
  

  $$
   або 
  

  $$
  ) для нейтралізації.
• Лужні ґрунти: Потребують гіпсування 
  
• Строки внесення: Азотні зазвичай весною, фосфорні та калійні — восени під оранку. 

Мінеральні добрива покращують якість продукції, але їх надмірне використання може зашкодити екології