Перейти до основного вмісту

 96 трактористів. Агротехнологія. Урок №7.

Для дистанційників.

Зворотній зв'язок з викладачем:

1. Електронна адреса:damaskina.toma@ukr.net;

2. VIBER (0951827836) Надсилати роботи

Тема. Порядок налаштування с/г. машин до конкретної роботи (СІВАЛКИ БУРЯКОВІ)

Домашнє завдання. У робочий зошит законспектуйте тему.

На закріплення продумайте питання:

1.   Поясніть принцип дії бурякової сівалки.

2. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

3. Поясніть основні регулювання сівалки ССТ-12

4. Як розрахувати виліт маркера?

СІВАЛКИ БУРЯКОВІ

 Загальні відомості

Сівалку бурякову начіпну ССТ-12В призначено для пунктир­ного посіву каліброваного насіння цукрових буряків. Вона складається з дванадцяти посівних секцій, шести туковисівних апаратів, двох опор­но-привідних коліс, механізмів передач, маркерів і рами з начіпним пристроєм.

 Зверніть увагу

Регулювання сівалки ССТ-12В. Комплекти висівних дисків підбирають залежно від фракції насіння - 3,5-4,5 або 4,5-5,5 мм. Кіль­кість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана та замі­ною його на інший з іншою кількістю рядів комірок.

 

Прочитайте! Законспектуйте!

Бурякова сівалка ССТ-12В

Призначення.

Бурякова начіпна сівалка ССТ-12В  призна­чена для пунктирного висівання каліброваного (звичайних і малих норм) насіння цукрових буряків з одночасним внесенням у зону рядка гранульованих мінеральних добрив. Якщо сівалки укомплек­товано відповідними пристроями, то вони одночасно з сівбою вно­сять у зону рядка інсектициди і гербіциди, висівають насіння проса, гречки, сої, квасолі, а також дражоване насіння цукрових буряків. Сівалку ССТ-12В застосовують в для сівби з міжряддями 45 см.
 Будова сівалки.


Рис. Схема технологічного процесу роботи сівалок ССТ-12В

1 — опорно-привідне колесо; 2, 3. 5 і 17 — ланцюгові передачі; 4 — ланцюговий редук­тор; б — туковисівний апарат; 7 — тукопровід; в — бункер для насіння; 9 — насінне - висівний апарат; 10 і 14 — прикочувальні котки; 11 — загортачі; 12 — гвинтовий ме­ханізм; 13 — насіннєвий сошник; 15 — паралелограмна підвіска; 16 — туковий сошник;

18 — форсунка для розпилювання рідких пестицидів; 19 — слідопокажчик

 Будова висівної секції.

Висівні секції прикріплені до кронштейнів рами паралелограмними підвісками 15. Кожна секція складається з дискового висівно­го апарата 9, кілеподібного звуженого сошника для насіння 13, дворядного кілеподібного сошника 16 для загортання мінеральних добрив, який закріплюється на окремій підвісці радіального типу і розміщується спереду прикочувального котка 14, двох прикочувальних котків 10 і 14 з гумовим обіддям, гвинтового механізму 12 регулювання глибини ходу насіннєвого сошника (межі регулюван­ня 2-6 см) і двох загортачів з регульованими крилами 11.

Будова насіннєвисівного апарату .

Висівний апарат складається з бункера  для на­сіння, корпусу, в яко­му на осі встановлено капронову шестерню із закріпленим на ній висівним диском, відбивача насіння  з чистиком, клинових виштовхувачів, вала шестерні і проміжної шестерні.

Будова туковисівного апарату . Сівалки обладнані дисковими туковисів­ними апаратами 6 типу АТД-2. Місткість бун­керів для добрив становить 55 дм3.

Туковисівний апарат складається з бункера, висівних дисків, ворушилки, регулятора дози внесення добрив, механізму передач, болта.

Бункер розширений в верхній частині. Кришка закріплена шарнірно, в закритому положенні фіксується спеціальним прижимом. В нижній частині бункера встановлений пояс з шарніром для його перекидання при очищуванні апарата від добрив.

Висівний диск прикріплений до циліндричної шестерні. На диску  встановлено ворушилку. В поясі апарата передбачені два вікна для виходу добрив. Над вікнами приварені козирки для попередження самоосипання туків в вікна. До вікон поясу прикріплені направляючі регулятора для дозування добрив. Важелі регулятора в потрібному положенні фіксують на козирці з циферблатом.

Процес роботи

Привод механізмів здійснюється від опорних коліс  сівалки. Оберти до вала шестерні передаються роликовим ланцюгом від привідного вала. Потім оберти передаються через проміжну шестер­ню до шестірні , яка з’єднана з висівним диском. Під час обертан­ня висівного диска, насіння, що міститься в бункері, заповнює ко­мірки і рухається з ним до відбивача, який, обертаючись проти годинникової стрілки, зчищає з поверхні комірок «зайве» насіння, залишаючи в кожній з них по одній зернині. При дальшому обер­танні диска насіння переміщується в нижню частину апарата, де ви­кидається з комірок клиновим виштовхувачем на дно борозни. Наральник насіннєвого сошника має клиноподібну форму і утворює в ґрунті вузьку клиноподібну борозенкуТуковий сошник, який одночасно являється грудко відводом, мінеральні добрива, які потрапляють в нього за допомогою подільника двома потоками направляє в борознуПрикочувальні колеса прикочують борозну для створення кращого контакту насіння з ґрунтом. Загортачі загортають борозну.

Регулювання.

Установка на задану ширину міжрядь.

Розмічають брус рами, для цього  від його середини відкладають в обидва боки по ширині міжряддя, далі від одержаних міток відкладають по цілому міжряддю до кінця бруса. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно до розмітки

Глибину ходу сошника регулюють, змінюючи поло­ження  переднього і заднього прикочувальних котків  відносно  корпусів висівних апаратів. Це проводиться перестановкою  куліси  з відповідними отворами на осях підвіски прикочувальних котків. Глибина загортання насіння може змінюватись в межах 2-12см. Щоб забезпе­чити максимальну глибину ходу сошника, шплінт переставляють у верхній отвір. Балансирна підвіска прикочувальних котків сівалки дозволяє регулювати тиск на грунт передніми і задніми прикочувальними котками.

Установка на задану норму висіву насіння..

Норма висіву насіння може визначатися у кількості штук насінин, що висіваються на погонний метр рядка, а також в кілограмах на гектар.

Підбирають передаточне відношення. Засипають насіння в бункери насіннєвисівних апаратів не менше 1/3 об’єму. Перевіряють правильність підбору висівних дисків і передаточних відношень, протягнувши сівалку  50-100 м, підраховують кількість насінин і визначають фактичну норму. Кількість насіння, що висівають, регулюють зміною частоти обертання дисків і перекриттям одного ряду комірок сектором, чим досягається висівання 8-50 насінин на 1 м рядка. Якщо встановити висівний диск з одним рядом комірок, можна забезпечити норму висіву 8-20 насінин на 1 м рядка.

Підбір висівних дисків

До кожного висівного апарата додають два комплекти дисків для висіву каліброваного насіння двох фракцій: першої з шириною насіння 3,5-4,5 мм і другої — 4,5-5,5 мм.

Для висіву насіння першої фракції в апарати встановлюють диски з комірками діаметром

5,1 мм і глибиною 2,5 мм, а для висіву насіння другої фракції — диски з комірками діаметром

б мм і глибиною 3,3 мм.

 Установка на задану норму висіву добрив.

Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висівного механізму туковисівного апарата. Частота забезпечується механізмом приводу сівалки.

Розрахунок і установка вильоту маркера.

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркера визначають за формулою:

Мпр  = 0,5( В + т+К),

Млів = 0,5( В + т-К), де

В- ширина захвату машини,м;   т- ширина міжрядь; К- віддаль між передніми колесами чи гусеницями трактора.


 

 

 

 


 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 30 жовтня 2020. 94 трактористів. Хімія. Урок №12. Тема. Складання електронно-графічних схем утворення з в ’язків   ковалентного, йонного, металічного. Домашнє завдання: - у робочий зошит законспектуйте механізм утворення ковалентного(види гібридизації), йонного, металічного з в ’язків : - на закріплення: питання наприкінці теми(усно). 1.Ковалентний зв’язок Механізм утворення ковалентного зв’язку розглядають на прикладі утворення молекули водню: Н + Н = Н 2 ,                ΔН = -436 кДж/моль.  Збільшення електронної густини зближує ядра, виникає зв’язок між атомами, виділяється енергія. Хімічний зв ‘язок, який утворюється внаслідок узагальнення електронів взаємодіючих атомів (утворення спільної електронної пари), називають ковалентним.   Сполуки з ковалентним зв’язком називають  гомеополярними  або  атомними . sp -Гібридизація Гібридизація однієї  s -  та однієї ...

92 електромонтерів. Біологія і екологія.

Біологія і екологія. 28.04.2020. Група 92 електромонтерів. Урок №35 Тема. Типи звязків між популяціями різних видів в екосистемах. Домашнє завдання. 1. Дайте означення понять трофічний рівень, трофічний ланцюг, трофічна сітка. 2. Схарактеризуйте типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. 3. Наведіть власні приклади таких зв‘язків. 4. На закріплення п роаналізуйте наведену трофічну сітку й дайте відповіді на запитання: Які організми розміщені на першому трофічному рівні?  На якому трофічному рівні розміщені миша та коник?  Які організми живляться рослиноїдними тваринами? Трофічні зв'язки.   Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'яз...
  23.03.2021. 95 трактористів. Біологія і екологія. Урок №46. Тема. Практична робота №3 "Визначення ознак адаптовності різних організмів до середовища існування" Зробити  звіт  практичної роботи у робочому зошиті. 1.        Розглянути колекції комах . 2.        Заповнити таблицю «Адаптації ссавців». 3.        Заповніть таблицю «Пристосування організмів до навколишнього середовища». 4.        Дайте відповіді на запитання. Висновок про виконану роботу. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ з теми « Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування » 1. Інструктаж з техніки безпеки 2. Теоретичні відомості Більшість сучасних вчених визначають адаптацію як невід’ємну властивість життя. Адаптації можна вважати еволюційними пристосуваннями організму до середовища його існування, що постійно виникають, змінюються і зникають. У вуз...