2.11.2022.

97 трактористів. Агротехнологія. Урок №27.

Розділ. Виконання длогляду за посівами с/г культур.

Продовжуємо вивчати тему 

" Основні прийоми догляду за посівами"

У робочий зошит законспектуйте тему(зверніть увагу на помічений темним кольором матеріал).

На закріплення перегляньте відео

1.Головним прийомом догляду за просапними культурами є міжрядне розпушування. 

Основне завдання міжрядних розпушувань — боротьба з бур’янами, підрізання у міжряддях, присипання та підгортання їх у захисних смугах. Міжрядне розпушування поліпшує умови вегетації рослин, температурний, повітряний, водний, поживний та мікробіологічний режими ґрунту. У лісостеповій та степовй зонах міжрядне розпушування особливо ефективне, оскільки запобігає утворенню глибоких тріщин, втраті вологи, зменшує перегрівання ґрунту. Посилення газообміну в ґрунті поліпшує діяльність вільноживучих азотфіксуючих бактерій, корисних мікроорганізмів, процеси нітрифікації та ін. У районах достатнього зволоження на легкосуглинкових і супіщаних ґрунтах головне завдання міжрядних обробітків полягає у боротьбі з бур’янами.

 2.Міжрядний обробіток можна проводити і до появи сходів — по рядках маячних культур (вони сходять раніше за основну культуру), а також застосовувати спеціальні орієнтатори агрегату, які пускають по щілинах, нарізаних під час сівби.

 Після появи сходів міжрядні обробітки поєднують з присипанням ґрунтом захисних смуг і підгортанням. Слід зазначити, що підгортання рослин є радикальним засобом боротьби навіть із зміцнілими сходами бур’янів у захисних смугах.

 Цей прийом застосовують на посівах кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, сої, гречки та ін.

 Міжрядний обробіток полягає в культивації (розпушуванні) міжрядь просапних культур. Урожайність цих культур великою мірою залежить від ефективності післяпосівного догляду.

 Перше розпушування проводиться на максимальну для даних умов глибину, бо на цій глибині ще немає коренів рослин. Потім культиватори ставляться на інші лапи, звичайно плоскорізальні, та розпушування проводять на меншу глибину — поверх кореневої системи.

 Робочий захват культиватора має чітко відповідати захвату сівалки, посів якої повинен бути строго прямолінійним. Між рядами рослин та краєм колеса трактора, а також краєм леза лап має залишатися вільний простір — захисна зона. Для захисту рослин від засипання ґрунтом встановлюють захисні диски.

 Щоб стояки лап не забивалися бур’янами, не можна на одне міжряддя встановлювати більше трьох лап. Слід передніх лап повинен перекриватися задніми на 4–6 см для повного підрізання бур’янів при використанні плоскорізальних лап. Для розпушувальних лап таке перекриття не потрібне, бо вони рихлять ґрунт ширше, ніж захват. Усі робочі органи культиватора повинні встановлюватися на однакову глибину. Культиватор має рухатися строго по сліду сівалки, інакше неминуче підрізання рослин у рядках.

 Після культивації проводять 1–2 підгортання, залежно від вологості ґрунту і стану посівів. Підгортанням створюється сприятлива зона для корене- і бульбоутворення, а також знищуються бур’яни. Глибина обробітку при нормальній зволоженості — 14 см. Інтервал між обробітками міжрядь не повинен перевищувати 2 тижнів. При його подовженні бур’яни встигають перерости та вкоренитися.

3. Після появи сходів на деяких культурах (цукровий буряк) регулюють густоту стояння (здійснюють проріджування) для кращого забезпечення рослин світлом, вологою та поживними речовинами. Для цього використовують спеціальні пристрої — проріджувачі.

 Широко використовується проріджувач УСМП-5,4, який призначений для уздовжрядного проріджування сходів буряку з міжряддями 45 і 60 см.

 4. При догляді за культурами застосовують багато однакових прийомів обробітку ґрунту, але деякі фактори можуть впливати на види і кількість прийомів догляду за рослинами. Наприклад, важкі запливаючі ґрунти після висихання покриваються твердою кіркою, яка погіршує повітряний режим і перешкоджає проростанню насіння. Такий ґрунт швидше випаровує вологу, а дощову воду всмоктує гірше. Надалі такий ґрунт починає тріскатися, що призводить до розриву коріння рослин. Тому на таких ґрунтах обов’язковим є боронування. Розпушення поверхні поліпшує обмін ґрунтового повітря з атмосферою і посилює мікробіологічні процеси. Розпушений шар добре пропускає опади й уповільнює випаровування.

Боронування застосовують після кожного сильного дощу, щоб запобігти утворенню кірки, тому кількість цих операцій залежить від кількості дощів у вегетаційний період.

 На полях з пухкими піщаними ґрунтами боронування зовсім не проводять.

 5.Кількість міжрядних обробок на полях залежить від забур’яненості посівів. На чистих від бур’янів полях кількість міжрядних обробок можна скоротити до 1–2, а при застосуванні гербіцидів — повністю виключити.

 Деякі культури потребують підгортання, яке застосовують після дощу або поливів. Цей захід сприяє утворенню нових коренів і підвищує врожай.