Перейти до основного вмісту

28.10.2022.

97 трактористів. Агротехнологія. Урок №26.

Розділ. Виконання длогляду за посівами с/г культур.

Тема уроку. Основні прийоми догляду за посівами.

План

1.Значення своєчасного догляду за посівами с/г культур для отримання високих врожаїв.

2.Система міжрядного обробітку та регулювання густоти посівів.

3.Залежність догляду від механічного складу грунту, забур’яненності, особливостей культур та сорту.

1.Догляд за посівами включає комплекс агротехнічних, біологічних, екологічних, агрофізіологічних та інших заходів, спрямованих на оптимізацію водного і поживного режимів ґрунту, фотосинтезу, зведення до мінімуму забур’яненості посівів та пошкодження рослин хворобами й шкідниками. Невчасне проведення означених заходів або взагалі нехтування ними призводить до втрати значної частини врожаю та робить марними витрати на передпосівний обробіток ґрунту, підготовку насіння та проведення сівби, на налагодження та роботу машин.

Найдоступнішими, найменш енергоємними та екологічно безпечними є агротехнічні (механічні) заходи догляду. Це насамперед суцільні досходові шарування, до- і післясходові боронування для знищення бур’янів і руйнування ґрунтової кірки, міжрядний обробіток широкорядних посівів, підкошування травостоїв багато- й однорічних трав. Підкошування іноді застосовують і на посівах коренеплодів (у липні–серпні). Для цього спеціальними пристроями скошують на високому зрізі бур’яни (лободу, щирицю, мишій). Незначне пошкодження листя коренеплодів не має суттєвого значення, оскільки воно добре відростає за рахунок формування чергової пари листків.

До- і післясходове боронування застосовують у багатьох господарствах для знищення бур’янів на посівах кукурудзи, соняшнику, гороху, сої, буряків, картоплі. Своєчасний і якісний обробіток в один–два проходи під час появи проростків бур’янів у фазі «білої ниточки» дуже ефективний. Боронування після появи сходів бур’янів уже не дає бажаних результатів, бо знищується частина зміцнілих сходів, разом з тим створюються кращі умови для росту бур’янів, що залишилися. Боронуванням знищуються насамперед сходи двосім’ядольних — щириці, лободи, гірчиці польової, а також односім’ядольних — курячого проса, мишію сизого, зеленого та ін.

Види й конструкції борін, застосовуваних під час досходового обробітку, залежать від глибини загортання насіння. Чим вона менша, тим легшою має бути борінка і мінімальною глибина розпушування. У виробництві широко застосовують середні борони (БЗС) і легкі посівні борінки, так звані райборінки (ЗОР-0,7), а також легкі сітчасті борони та борони типу цвяхівок. Останні дуже ефективні для до- і післясходового боронування на посівах кукурудзи, соняшнику, сої, гороху.

Спосіб пересування агрегатів найчастіше човниковий. Контроль якості й режими роботи агрегатів такі самі, що й при передпосівному боронуванні. У цей період проводять підживлення рослин. При боронуванні ярих культур до і після появи сходів застосовують борони ЗБП-0,6А, БСН-4,0, БСО-4,0, БПК-0,35 й обертові мотики МНВ-2,8.

Нині розроблено конструкції борін із регульованою глибиною обробітку, якими іноді можна проводити навіть передпосівну культивацію, зокрема при сівбі ранніх ярих і цукрових буряків. Для суцільного перед- і післяпосівного обробітку застосовують також зубо-дискову борону, розроблену молдавськими вченими. У такій бороні на притуплені зуби прикріплюють невеличкі диски діаметром 10–12 см.

Тривалі спостереження у дослідах і на виробництві свідчать, що до- і післясходові боронування — ефективний захід боротьби з бур’янами і посилення росту рослин 

На посівах просапних, гороху та інших культур боронування не тільки знищує сходи бур’янів, а й запобігає випаровуванню вологи. Велике значення має воно на посівах багаторічних трав, зокрема люцерни й еспарцету. Посіви люцерни боронують важкими боронами (БЗТ), еспарцету — середніми. Іноді боронують і посіви конюшини. Боронування посівів люцерни починають з першого року їх використання, застосовуючи також голчасті борони (БІГ-3). Боронування зубовими боронами не завжди є доцільним на зріджених посівах озимих культур. Злакові багаторічні трави та їх суміші з люцерною, еспарцетом обробляють голчастими боронами.



 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 30 жовтня 2020. 94 трактористів. Хімія. Урок №12. Тема. Складання електронно-графічних схем утворення з в ’язків   ковалентного, йонного, металічного. Домашнє завдання: - у робочий зошит законспектуйте механізм утворення ковалентного(види гібридизації), йонного, металічного з в ’язків : - на закріплення: питання наприкінці теми(усно). 1.Ковалентний зв’язок Механізм утворення ковалентного зв’язку розглядають на прикладі утворення молекули водню: Н + Н = Н 2 ,                ΔН = -436 кДж/моль.  Збільшення електронної густини зближує ядра, виникає зв’язок між атомами, виділяється енергія. Хімічний зв ‘язок, який утворюється внаслідок узагальнення електронів взаємодіючих атомів (утворення спільної електронної пари), називають ковалентним.   Сполуки з ковалентним зв’язком називають  гомеополярними  або  атомними . sp -Гібридизація Гібридизація однієї  s -  та однієї ...

92 електромонтерів. Біологія і екологія.

Біологія і екологія. 28.04.2020. Група 92 електромонтерів. Урок №35 Тема. Типи звязків між популяціями різних видів в екосистемах. Домашнє завдання. 1. Дайте означення понять трофічний рівень, трофічний ланцюг, трофічна сітка. 2. Схарактеризуйте типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. 3. Наведіть власні приклади таких зв‘язків. 4. На закріплення п роаналізуйте наведену трофічну сітку й дайте відповіді на запитання: Які організми розміщені на першому трофічному рівні?  На якому трофічному рівні розміщені миша та коник?  Які організми живляться рослиноїдними тваринами? Трофічні зв'язки.   Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'яз...
  23.03.2021. 95 трактористів. Біологія і екологія. Урок №46. Тема. Практична робота №3 "Визначення ознак адаптовності різних організмів до середовища існування" Зробити  звіт  практичної роботи у робочому зошиті. 1.        Розглянути колекції комах . 2.        Заповнити таблицю «Адаптації ссавців». 3.        Заповніть таблицю «Пристосування організмів до навколишнього середовища». 4.        Дайте відповіді на запитання. Висновок про виконану роботу. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ з теми « Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування » 1. Інструктаж з техніки безпеки 2. Теоретичні відомості Більшість сучасних вчених визначають адаптацію як невід’ємну властивість життя. Адаптації можна вважати еволюційними пристосуваннями організму до середовища його існування, що постійно виникають, змінюються і зникають. У вуз...