92 електромонтерів. Біологія і екологія.

 23.06.2022.

96 трактористів.Агротехнологія. Урок84.

Тема. Технологія збирання крупяних культур.

У робочий зошит законспектуйте основчні питання теми.

На закріплення перегляньте картинку та назвіть відомі вам крупи . 

1. Збирання проса, гречки і машинні агрегати

Технологія збирання врожаю гречки має свої особливості на відміну від зернових культур. Достигає її врожай протягом 25…35 днів. Гречці властиві висока вологість надземної маси, різноярусність і нерівномірність достигання, схильність до вилягання і осипання. Тому скошують її у валки, коли достигне 75…80 % плодів. Збирають урожай переважно роздільним способом, лише в окремих випадках у разі перестоювання, коли рослини втрачають листки, вдаються до прямого комбайнування. За роздільного способу пластичні речовини швидше відтікають із стебел і листків у зерно, завдяки чому зелені плоди достигають, а щуплі стають більш виповненими. У посушливих умовах Степу велике осипання гречки спостерігається вже за 92 % стиглих зерен.

Неполеглу гречку скошують жатками ЖВС-6, ЖВН-6А, ЖНС-6-12, високорослу (понад 80 см) – ЖРС-4,9А, ЖШН-6А, полеглу – ЖРБ-4,2, ЖСК-4А, ЖНУ-4,0, низькорослу – ЖВР-10. Скошувати гречку у валки можна також жатками ВАТ «Бердянські жатки» типу ЖВП шириною захвату 9,1; 7,6; 6,4 і 4,9 м в агрегаті з тракторами класу 1,4, жатками ЖВН-6Б-01, ЖБВ-4,2 і ЖБВ-5 до косарок-плющилок типу КПС-5Г (Е-303, Е-304).

Для підбирання валків використовують комбайни СК-5М, СК-6-П, «Дон-1500», АСROS, КЗС-9 «Славутич», «Дніпро», «Обрій», «Клаас», «Кейс», «Джон Дір». Вибір зернозбиральних комбайнів того чи іншого виробника за продуктивністю обумовлюється обсягом збиральних робіт, ціною, надійністю і технічним сервісом. Перевагу слід надавати роторним комбайнам, які порівняно з класичними (барабанними) забезпечують значно менше дроблення і мікропошкодження зерна гречки.

Підбирають валки підбирачами транспортерного типу ППТ-3А або ПГТ-4 і пристроєм ПКК-5.

Однофазний спосіб (пряме комбайнування) використовують лише тоді, коли гречка дуже низькоросла і дуже зріджена, а також тоді, коли за дощової погоди її не можна своєчасно скосити у валки.

Просо дозріває нерівномірно: першим дозріває зерно у верхній частині волоті, потім – у середній та нижній. У зв'язку з неодночасним достиганням зерен у різних частинах волоті, схильності до осипання та через підвищену вологість всієї рослинної маси збирання проводять роздільним способом. Коли достигання досягає 80…85 % зерна, косять жатками ЖВС-6, ЖРБ-4,9 – які агрегатуються з тракторами МТЗ-80, МТЗ-82, ЮМЗ-6, а також начіпними жатками ЖВР-10, ЖВН-6А, ЖРБ-4,2, ЖСБ-4,2 з комбайнами СК-5М «Нива» та іншими.

Підбирають і обмолочують валки зернозбиральними комбайнами.

Складність збирання вівса зумовлюється нерівномірністю достигання зерна у волоті. Очікування повної стиглості в усій волоті призводить до висипання зерна з верхньої частини її. Передчасне збирання теж небажане, бо можна одержати неповноцінне насіння. Крім того, вегетативна маса вівса висихає пізніше, ніж зерно, і за підвищеної вологості ускладнюється вимолочування. Тому овес рекомендують збирати лише роздільним способом. Збирання врожаю починають тоді, коли зерно у верхній частині волоті досягне повної, а в середній воскової стиглості. За роздільного збирання дещо збільшується врожай завдяки підвищенню маси зерен у нижній частині волоті, які запізнюються з розвитком.

Лише на чистих від бур'янів площах, на низькорослих чи зріджених посівах, допускається збирання вівса прямим комбайнуванням.

Для скошування у валки використовують начіпні жатки ЖВН-6А, ЖНС-6-12, ЖВР-10 і самохідні УСК-17 «Степ», а також ЖВН-6А-01 і ЖВР-10-03 – на базі енергозасобу КПС-5М. Під час формування подвійних і спарених валків не слід допускати в них зустрічного розташування волотей.

Підбір і обмолот валків здійснюють зернозбиральними комбайнами СК-5М «Нива», СК-6А «Колос», «Єнісей-1200» і «Дон», «Лан», «Славутич». Комбайни варто обладнати полотняно-транспортними підбирачами типу ППТ-3А.

2. Агротехнічні вимоги до збирання проса, гречки

Щоб запобігти обсипанню найбільш цінного достиглого зерна, до роздільного збирання гречки приступають за побуріння 75…80 % плодів. Доцільно гречку скосити, коли відносна вологість повітря не менше 50 %, а також у хмарну погоду.

Висота скошування 15…20 см, а за високої стеблистості (понад 80 см) – до 25 см. На такій стерні валок швидко просушується. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку посіву на широкорядних – тільки впоперек.

Залежно від величини та вологості скошеної маси і метеорологічних факторів гречка у валках перебуває 3…5 днів. Обмолот починають коли вологість зерна становить 16…18 %, стебел і листків – 30…35 %.

Просо скошують у валки, коли в більшості волотей достигне 80…85 % зерна. Висота скошування низькорослих (до 90 см) – 12…15 см, високорослих (понад 110 см) – 20 см, швидкість руху на звичайних рядкових посівах – 9,5…10,0 км/год, на широкорядних – 7,5…8,0 км/год.

Скошування потрібно завершити за 3…4 дні.

Підбирають і обмолочують валки через 3…5 днів, коли вологість зерна зменшиться до 15…16 %, і завершують збирання за 3…5 днів.

Для круп’яних культур подрібнення насіннєвого матеріалу не має бути більше 3 %. Чистота зерна в бункері має бути не нижче 95 %.

До скошування вівса у валки приступають, коли вологість зерна на корені знижується до 35 %. За 17…18 % вологості зерна роздільне збирання припиняють і переходять на пряме комбайнування.

Забирають врожай в оптимальні, стислі терміни без утрат зерна та його якості як прямим комбайнуванням за рівномірного дозрівання і на чистих від бур'янів полях, так і роздільним способом, за якого висота рослин має бути не менше 60 см.

9. Технологічне налагодження збиральних агрегатів. Підготовка поля

Для збирання високорослої гречки (понад 80 см) на жатку встановлюють розподільник. Частота обертання мотовила має бути такою, щоб лопаті активно підводили стебла до різального апарата, але не сповзали по них. Мотовило встановлюють так, щоб лопаті захоплювали стебла на висоту 3/4…2/3 їх довжини від лінії зрізування. У разі скошування полеглої гречки з мотовила знімають лопаті, граблини встановлюють під кутом 15 або 30° назад, мотовило опускають у крайнє нижнє положення і виносять уперед. Різальний апарат має бути добре відрегульований.

Краще скошувати гречку в ранкові години, не рекомендують збирати її в спекотну погоду.

Валки підбирають і обмолочують зернозбиральними комбайнами СК- 5М, СКД-6, ДОН-1200, ДОН-1500, обладнаними пристроєм ПКК-5 з копнувачем (за підвищеної вологості) або з подрібнювачем. Щоб запобігти втратам зерна комбайни перевіряють і ущільнюють всі щілини на шляху зерна від жатки до бункера.

Частоту обертання барабана зменшують до 450…500 хв^-1, зазори між барабаном і підбарабанням: на вході – 18 мм, на виході – 8 мм. У комбайнів СК-5 і СКД-6 шківи барабана і котрурухомника міняють місцями.

Під час підбирання валків проса оберти молотильного барабана встановлюють 700…800 хв^-1. Зазор між барабаном і підбарабанням на вході 12…18, а на виході 4…7 мм.

Під час підбирання валків вівса оберти молотильного барабана встановлюють 900…1000 хв^-1.

Додатково: http://oplib.ru/random/view/1020039
https://studopedia.su/14_79374_pristroi-do-zernozbiralnih-kombayniv-dlya-zbirannya-nekolosovih-kultur.html

3. Підготовка поля

Поле попередньо оглядають, виявлені перешкоди для збирання позначають або огороджують. Потім поле ділять на загінки і обкошують його межі, роблять прокоси на поворотній смузі і між загінками, у разі потреби здійснюють кутові прокоси або транспортні магістралі.

Для комбайнового збирання і роботи машин для скошування поле ділять так, щоб ширина загінки була в 5…8 разів меншою за довжину.

Поворотні смуги передбачають тільки у тих випадках, коли виїзд агрегату за межі поля не можливий. Ширина поворотних смуг для жаток ЖРС-4,9А становить – 10…12 м, для жаток ЖВН-6А – 14…15 м.

Спосіб руху агрегатів установлюють на основі розмірів і конфігурації поля, визначеного напряму руху, характеристик машин, вимог до формування валка тощо. Під час скошування застосовують переважно гоновий спосіб руху за ходом годинникової стрілки, гоновий з розширенням прокосів і рухом проти годинникової стрілки, а за прямого комбайнування – кругом і гонові.

Найбільша продуктивність комбайнів може бути за організації збирально-транспортного комплексу. Такий комплекс може мати кілька загонів. Збирально-транспортний загін для потокового збирання і післязбиральної обробки зерна, наприклад, має такі ланки: підготовка полів до збирання, збирально-транспортні, для очищення і зерна, технічного обслуговування, контролю якості механізованих робіт. За оптимізації розмірів комплексу слід урахувати три групи визначальних факторів: умови роботи; організаційно-технологічні параметри; вихідні показники комплексу (агротехнологічні і економічні).

Розмір комплексу визначають за кількістю основних агрегатів, що входять до його складу. Всі інші агрегати комплексу вважаються веденими або обслуговчими. Основою до розрахування розмірів комплексів є вимоги виконання потрібного обсягу робіт і встановлені агростроки:

$$\begin{array}{}{n}_{агр}=\frac{{\Omega }_{фіз}}{W_{агр}\cdot K_{зм}\cdot D_{р}\cdot K_{п.у}},& \text{(3.6.2)}\end{array}$$

де $n_{агр}$ – кількість основних агрегатів;
${\Omega }_{фіз}$ – обсяг робіт, фізичних, га;
$W_{агр}$ – середня змінна продуктивність одного агрегату;
$K_{зм}$ – коефіцієнт змінності;
$D_{р}$ – кількість робочих днів;
$K_{п.у}$ – коефіцієнт погодних умов.

4. Контроль і оцінювання якості роботи

Якість збиральних робіт оцінюють за розміром допустимих утрат. Під час скошування у валки якість роботи жатки оцінюють за такими показниками, як висота зрізу, стан сформованого валка, втрати зерна й колосків.

Середню висоту зрізу стебел визначають вимірюванням стерні не менш як у десяти місцях. За різницею між найбільшою і найменшою висотою стерні роблять висновок про рівномірність висоти зрізування.

Втрати зерна після жатки визначають за кількістю втрачених зерен на 1 м². Зважуванням утрачених зерен обчислюють втрати на 1 га та у відсотках до врожаю.

Якість скошування круп’яних культур оцінюють за 9-бальною системою: 8...9 балів – «відмінно», 6...7 – «добре», 4...5 – «задовільно», 3 бали і менше – «незадовільно». Якщо втрати зерна перевищують норму, то незалежно від інших показників роботу бракують.

Припустимі втрати зерна (з урахуванням зональних умов) установлює головний агроном господарства з таким розрахунком, щоб загальні втрати (за збиральними машинами і від самопадіння внаслідок перестою хлібів) були мінімальними. При цьому можна керуватися зональними операційними технологіями і методичними вказівками.

5 Заходи з охорони праці під час збирання круп’яних культур

Розпочинати роботу можна лише тоді, коли шляхом повного огляду і регулювання впевнитись у повній справності всього агрегату.

Перед рушанням з місця обов’язково попередити про це сигналом всіх робітників, що в цей час перебувають на полі.

Під час роботи впродовж усього часу тримати у порядку робоче місце.

Забороняється сходити і сідати в трактор під час його руху.

Категорично забороняється вимикати на спусках зчеплення або передачу. Під час руху під ухил обов’язково вмикати першу передачу.

Під час перемикання швидкостей необхідно обов’язково загальмувати трактор.

Під час руху на узвіз перемикати швидкості забороняється. Всі операції щодо огляду, очищування, ремонту і регулювання вузлів і механізмів як трактора, так і сільськогосподарської машини мають проводитися за вимкненого двигуна.

Очищення робочих органів проводять обережно, враховуючи можливість самовільного опускання різальної частини в разі аварії гідропідіймача.

Перед курінням, прийманням їжі, води потрібно зняти спецодяг. Ретельно вимити з милом руки і обличчя, прополоскати ротову порожнину водою.

Під час дозрівання хлібів підвищується небезпека виникнення пожеж на полях. Відомо, що суха хлібна маса (вологість 7…7,5 %) може спалахнути від температури 150…200 °С. Вогонь, що виник від певного конкретного джерела, завдяки вітру, певному розміщенню в зоні горіння хлібостою, інтенсивному висиханню хлібної маси, що наближена до зони горіння та іншим факторам, поширюється полем з великою швидкістю (15…18 м/хв, а за сухої погоди і сильного вітру 400…500 м/хв).

Джерелами загоряння найчастіше можуть бути іскри випускних труб двигунів внутрішнього згоряння, тління солом’яної маси при контакті із розжареними деталями машин, від тертя під час намотування її на різні деталі, що обертаються, необережне поводження з вогнем людей, які в цей час перебувають на полі.

Відповідальність за пожежну безпеку на жнивах покладено на керівників господарств та інших власників. Вони призначають відповідальних за пожежну безпеку з числа фахівців, керівників виробництв та окремих працівників.

Працівники, яких відряджають на роботу із збирання врожаю, також мають бути проінструктовані про основні заходи пожежної безпеки. Для охорони полів у період дозрівання хлібів призначають дозорних і польових об’їждчиків.

Перед початком жнив усі механізатори складають протипожежний мінімум і отримують атестат з правом виконувати відповідні роботи. Водночас органи Держпожнагляду перевіряють протипожежний стан машин, обладнання, транспортних засобів.

Усі трактори і самохідні машини, що працюватимуть на жнивах, обладнують іскрогасниками, огородженнями випускних колекторів двигунів, вогнегасником і лопатою, а комбайни – двома вогнегасниками, двома лопатами, двома міцними мітлами (швабрами), кошмою (брезентом), баком з водою місткістю 40…50 л і заземлюючим пристроєм.

Кожний автомобіль, що транспортує продукцію на полі, обладнують іскрогасником, пінним вогнегасником і штиковою лопатою. Автомобілі-заправники і заправні агрегати, крім цього, повинні мати заземлюючий пристрій і замість пінного вогнегасника – вуглекислотний.

На початку дозрівання хлібів поля, що прилягають до лісних масивів, торф’яників, залізниць, автомобільних шляхів, обкошують і оборюють смугою завширшки не менше 4 м.

Хлібні масиви великих розмірів розділяють на ділянки, площа яких не перевищує змінної норми для комбайна, але не більш як 50 га. Між ділянками роблять прокоси завширшки не менше 8 м, зразу ж збирають цей хліб і посередині прокосу проорюють смугу завширшки не менше 4 м. Безпосередньо на хлібному полі площею понад 25 га, з якого збирають урожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі. Вся сільськогосподарська техніка, яку залучають до збирання врожаю та перевезення зерна, повинна мати справні іскрогасники та засоби пожежогасіння.

Тимчасові майданчики для стоянки тракторів і комбайнів очищають від стерні, соломи, оборюють смугою завширшки 4 м. Їх розміщують на віддалі не менш як 100 м від будівель, токів і хлібних масивів. Тимчасові польові стани необхідно розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт. Майданчики, відведені для польових станів, обкошують смугою завширшки не менше 4 м.

На польових станах, зерноочисних токах і на ділянках скиртування сіна й соломи мають бути відведені обладнані місця для куріння з написами «Місце для куріння».

Курити, виконувати роботи із застосуванням відкритого вогню в хлібних масивах і поблизу них, біля скирт сіна й соломи забороняється.

Під час роботи на машинах уважно стежать, щоб не протікало паливо і мастильні матеріали, справними були іскрогасники і випускні труби двигунів, не виникали іскри в системах електрообладнання, клеми акумуляторів були закриті ковпаками, а акумуляторні батареї – накривками. Періодично іскрогасники і випускні труби очищають від нагару.

Безпосередньо біля хлібних масивів необхідно передбачати трактор з плугом в робочому стані на випадок пожежі.