Перейти до основного вмісту

 31.05.2022.

96 трактористів. Агротехнологія. Урок 74.

Тема.МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ,

ЗЕРНОБОБОВИХ І ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Збирання врожаю зернових культур є завершальним етапом усього проце-

су виробництва зерна. Тому від якості його виконання залежить доля не тільки

врожаю, а й тих ресурсів і коштів, що були використані на всіх попередніх етапах

(унесення добрив, підготовка ґрунту, сівба тощо).

Технологічний процес збирання врожаю передбачає виконання таких опе-

рацій: зрізування стебел або обчісування суцвіть, обмолочування, розподіл про-

дуктів обмолоту на зерно і незернову частину врожаю, вивантажування зерна в

засіб для транспортування до місця післязбиральної обробки.

Для виконання технологічного процесу класичного збирання технології зер-

нових потрібно застосовувати двигуни потужністю 250–700 к.с. для комбайнів

пропускною здатністю від 3 до 12 кг/с. З огляду на це виникає потреба щодо по-

дальшого вдосконалення технології збирання зернових прямим комбайнуванням.

Тому розглянемо традиційні технології обмолочування зерна.

Зернові культури збирають комбайновим і некомбайновим способами. Ком-

байновий спосіб може бути однофазним (пряме комбайнування) і двофазним

(роздільне комбайнування) з одночасним збиранням незернової частини врожаю

і наступною обробкою зерна на стаціонарних зерноочисних агрегатах і комплек-

сах післязбиральної обробки врожаю. Некомбайновий спосіб збирання зерно-

вих культур – це технологія збирання зернових культур з обробкою врожаю на

стаціонарних комплексах.

Пряме (однофазне) комбайнування передбачає зрізування стебел, обмолочу-

вання хлібної маси, відокремлення зерна від соломи, очищення зерна від домішок і збирання продуктів обмолоту (зерна, полови й соломи). Усі ці операції виконують комбайном у мобільному процесі збирання. Очищене зерно спрямовується до бункера комбайна, а солому і полову укладають у копиці чи валки на полі або подрібнюють і збирають чи розкидають по полю.

Роздільне (двофазне) комбайнування полягає в тому, що стебла спочатку зрізують валковими жатками й укладають у валки для підсихання і достигання (перша аза), а за 3–5 днів підбирають валки комбайнами, обладнаними підбирачами (подальший процес відбувається так само, як і за однофазного способу). Так збирають культури, що нерівномірно достигають, забур’янені хліба.

Технології збирання незернової частини врожаю за прямого й роздільного комбайнування також різні: копицева, валкова та потокова (з утворенням паків і рулонів).


 Машини для збирання зернових, зернобобових і технічних культур 

Найпоширенішим на збиранні зернових є пряме комбайнування. Основною

машиною для збирання зернових культур є зернозбиральний комбайн.

Зернозбиральний комбайн призначений для збирання зернових культур

одно- та двоазним способами. Він може бути обладнаний спеціальними при-

строями для збирання зернобобових і круп’яних культур, кукурудзи на зерно, со-

няшнику, сої, сорго, ріпаку, насінників трав, лікарських рослин тощо.

Залежно від технології збирання незернової частини комбайн може бути

укомплектований копнувачем, подрібнювачем або капотом. Зернозбиральні ком-

байни бувають причіпними, самохідними та монтованими. Найпоширенішими є

самохідні зернозбиральні комбайни. Зернозбиральні комбайни можуть бути на

колісному, гусеничному та колісно-гусеничному ходу. Для підбирання валків,

утворених після проходження валкової жатки, у конструкції зернозбирального

комбайна використовують підбирач.

Самохідний зернозбиральний комбайн складається з таких основних агрегатів: жатної частини – для зрізання хлібної маси й подачі її на інші агрегати; молотильно-сепарувального пристрою із бункером для зерна; двигуна (дизеля); пристрою для збирання незернової частини врожаю; ходової частини та кабіни з органами керування.

Жатна частина складається з подільника, мотовила, різального апарата, шне-

ка і похилої камери з коливальним транспортером. Для забезпечення якісної по-

дачі хлібної маси колова швидкість точок мотовила має бути більшою в 1,2–2 рази

за поступальну швидкість руху комбайна.

Робочими органами молотильно-сепарувального пристрою зернозбирально-

го комбайна є молотильний апарат, решітна система очищення, соломотряс. Мо-

лотильний апарат містить молотильний барабан і підбарабання. Бувають також

роторні молотильно-сепарувальні пристрої.

За розміщенням молотильного барабана можна виділити тангенціально- й ак-

сіально-роторні молотильно-сепарувальні пристрої. Аксіально-роторні моло-

тильно-сепарувальні пристрої є продуктивнішими, одночасно із цим і набагато

енергоємнішими.

Якість вимолоту зерна залежить від частоти обертання молотильного бараба-

на та зазору між барабаном і підбарабанням. Очищення зерна реалізується на по-

вітряно-решітній системі очищення, яка являє собою коливні решета, що проду-

ваються повітряним потоком. Легкі домішки повітряним потоком виносяться за

межі машини, зерно просіюється через решето, а необмолочені колоски тран-

спортуються поверхнею решета і подаються до повторного обмолоту домолочу-

вальним пристроєм. Очищене зерно транспортером подається до бункера ком-

байна. Для відокремлення вільного зерна від соломи після молотильного апарата

застосовують соломотряс. За будовою соломотряс може бути клавішним і ротор-

ним. Режими роботи молотильно-сепарувальних пристроїв комбайна обирають

х культур згідно з рекомендаціями.

Традиційний робочий процес зернозбирального комбайна

Технологічна схема комбайна КЗС-9-1 «Славутич»


 Під час руху комбайна граблини мотовила (1) відокремлюють повну частину хлібної

маси й підводять її до різального апарата (27), зрізані стебла граблинами пода-

ються до шнека (2) жатки. Спіральні стрічки шнека переміщують хлібну масу з пе-

риферії до пальчикового механізму. Він захоплює стебла і подає їх до бітера про-

ставки (4), який спрямовує масу до транспортера похилої камери (5). Скребктранспортера переміщують хлібну масу вгору до молотильного апарата. Барабан

молотильного апарата (6) вдаряє по ній билами, протягує по решітчастому підба-

рабанні (25) та обмолочує.

Обмолочене зерно та дрібні домішки (полова, колоски, частинки соломи) про-

ходять крізь отвори підбарабання (25) і потрапляють на ступеневу дошку (23),

а солома відбійним бітером (8) подається на соломотряс (9). Клавіші соломотряса,

здійснюючи коливні рухи, перетрушують солому, виділяють із неї вільне зерно, що

проходить крізь отвори клавіш, яке зсипається на кінець ступеневої дошки (23).


Солома сходить із клавіш соломотряса і за допомогою соломонабивачів пода-

ється до капота (16) або копнувача чи подрібнювача. Ступенева дошка (23) приво-

диться в коливальний рух і переміщує дрібний ворох на пальцьову решітку і верх-

нє решето очищення (21). Зерно проходить крізь отвори верхнього решета і по-

трапляє на нижнє решето. Одночасно вентилятор (22) подає повітряний потік на ці

решета. Внаслідок цього виділяються легкі домішки, які транспортуються до поло-

вовідбивача, а потім – на поле у валок із соломою.

Зерно з нижнього решета очищення потрапляє спочатку на скатну дошку, а по-

тім до жолоба зернового шнека (20), який подає це зерно до зернового елевато-

ра, що спрямовує його до бункера (11). Верхнє решето затримує необмолочені та


недостатньо обмолочені колоски, які з нього потрапляють на подовжувач верх-

нього решета. Тут колоски проходять крізь жалюзі подовжувача і падають до жо-

лоба колосового шнека (18), який подає їх до колосового елеватора. Останній пе-

реміщує колоски вгору в домолочувальний пристрій (19). Тут колоски додатково

обмолочує барабаний пристрій.

Дрібний ворох подається на ступеневу дошку (23), де він з’єднується з ос-

новним потоком дрібно

молотильного апарата, і переміщується далі на очищення.и

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 30 жовтня 2020. 94 трактористів. Хімія. Урок №12. Тема. Складання електронно-графічних схем утворення з в ’язків   ковалентного, йонного, металічного. Домашнє завдання: - у робочий зошит законспектуйте механізм утворення ковалентного(види гібридизації), йонного, металічного з в ’язків : - на закріплення: питання наприкінці теми(усно). 1.Ковалентний зв’язок Механізм утворення ковалентного зв’язку розглядають на прикладі утворення молекули водню: Н + Н = Н 2 ,                ΔН = -436 кДж/моль.  Збільшення електронної густини зближує ядра, виникає зв’язок між атомами, виділяється енергія. Хімічний зв ‘язок, який утворюється внаслідок узагальнення електронів взаємодіючих атомів (утворення спільної електронної пари), називають ковалентним.   Сполуки з ковалентним зв’язком називають  гомеополярними  або  атомними . sp -Гібридизація Гібридизація однієї  s -  та однієї ...

92 електромонтерів. Біологія і екологія.

Біологія і екологія. 28.04.2020. Група 92 електромонтерів. Урок №35 Тема. Типи звязків між популяціями різних видів в екосистемах. Домашнє завдання. 1. Дайте означення понять трофічний рівень, трофічний ланцюг, трофічна сітка. 2. Схарактеризуйте типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. 3. Наведіть власні приклади таких зв‘язків. 4. На закріплення п роаналізуйте наведену трофічну сітку й дайте відповіді на запитання: Які організми розміщені на першому трофічному рівні?  На якому трофічному рівні розміщені миша та коник?  Які організми живляться рослиноїдними тваринами? Трофічні зв'язки.   Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'яз...
  23.03.2021. 95 трактористів. Біологія і екологія. Урок №46. Тема. Практична робота №3 "Визначення ознак адаптовності різних організмів до середовища існування" Зробити  звіт  практичної роботи у робочому зошиті. 1.        Розглянути колекції комах . 2.        Заповнити таблицю «Адаптації ссавців». 3.        Заповніть таблицю «Пристосування організмів до навколишнього середовища». 4.        Дайте відповіді на запитання. Висновок про виконану роботу. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ з теми « Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування » 1. Інструктаж з техніки безпеки 2. Теоретичні відомості Більшість сучасних вчених визначають адаптацію як невід’ємну властивість життя. Адаптації можна вважати еволюційними пристосуваннями організму до середовища його існування, що постійно виникають, змінюються і зникають. У вуз...