Перейти до основного вмісту

 28.04. 2022.

96 трактористів. Агротехнологія. Урок №60.

Тема. Основні агротехнічні вимоги до лущення

Продовжуємо вивчати тему. У робочий зошит законспектуйте тему відповідно питань, які помічено темним великим шрифтом

1.Основні агротехнічні вимоги до лущення: відхилення середньої фактичної глибини обробітку від заданої не повинно перевищувати 1–2 см, неприпустима наявність бур’янів, поверхня поля має бути рівною.

Основний обробіток ґрунту важкими дисковими боронами під зернові та зернобобові культури в умовах стислих агротехнічних термінів потрібно виконувати на глибину 16–20 см. Діаметр дисків при цьому має бути не менше ніж 600 мм. Технологічну операцію залежно від ґрунтово-кліматичних умов здійснюють за 1–2 проходи дискувального агрегату, при цьому другий прохід проводять під кутом 30–45° відносно першого. Важка дискова борона має працювати на швидкостях 8–12 км/год., у тому числі під час роботи на важких суглинистих ґрунтах підвищеної вологості з великою кількістю пожнивних залишків на поверхні. Для поліпшення якості подрібнення рослинних решток на знарядді встановлюють вирізні сферичні диски.

Ступінь загортання рослинних решток при основному дисковому обробітку ґрунту має становити не менше ніж 65 %, якість розпушення — не нижче ніж 75 % фракцій діаметром менш як 50 мм. Гребінчастість поверхні не повинна перевищувати 5 см, висота гребенів на дні борозни після одного проходу важкої дискової борони — 6 см, а після двох — 4 см. Ступінь підрізання бур’янів має бути 95...100 %.

Під час руху сферичних дисків випуклим боком уперед дискові борони можуть ущільнювати ґрунт.

Лущення стерні можна провадити як самостійну операцію, так і в комплексі з іншими, наприклад, одночасно зі скошуванням хлібів у валки або з прямим комбайнуванням. Якщо зернові культури збирають роздільним способом, лущильні агрегати доцільно пускати після підбирання валків. Перед цим потрібно вивезти з поля солому й полову. Якщо ж цього не можна зробити, лущення стерні треба проводити між рядами копиць соломи. При застосуванні такого способу треба стежити, щоб комбайнери вивантажували копиці соломи прямолінійними рядами в поперечному напрямі.

Для скошування хлібів у валки доцільно застосовувати жатно-лущильні агрегати, які складаються з причіпної жатки ЖВС-6, лущильника ЛДГ-5 і трактора МТЗ-80 або ЮМЗ-6.

При прямому комбайнуванні застосовують збирально-лущильні агрегати, що забезпечує одночасне збирання і лущення стерні. Найкращі умови для цього забезпечує потокове збирання хлібів, оскільки трактори, які вдень відвозять подрібнену солому, вночі зайняті на лущенні стерні.

Якщо довжина гонів перевищує 400 м, лущильні агрегати працюють човниковим способом, а на ділянках з меншою довжиною гонів агрегати рухаються по колу. Дискування ґрунту важкими боронами проводять діагональним або човниковим способом.

Для дискових лущильників і дискових борін загінки не виділяють, а відбивають тільки поворотні смуги, ширина яких для ЛДГ-5 і дискових борін становить 15 м, а для ЛДГ-15 — 45 м.

                 У сільськогосподарському виробництві широко застосовують уніфіковані дискові гідрофіковані лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, дискові борони БДВ-7, БДВ-6, БД-10, ДМТ-4 та ін. Коротку технічну характеристику дискових знарядь та агрегатування їх подано в таблиці 1.4.7.

 

 

Таблиця 1.4.7. Основні технічні характеристики дискових знарядь

Показники

Марки лущильників і борін

ЛДГ-5

ЛДГ-10

ЛДГ-15

ЛДГ-20

БДТ-7

БДВ-6

БД-10

ДМТ-4

Конструктивна ширина захвату, м

5

10

15

20

7

6

10

4

Швидкість руху, км/год.

8–10

8–10

8–10

8–10

до 9

9–12

8–10

9–12

Глибина обробітку, см

4–10

4–10

4–10

4–10

до 16

до 18

до 10

до 20

Загальна маса, кг

1150

2400

3700

5000

3500

3650

3700

3100

Регулювання кута атаки дисків, °

15–35

15–35

15–35

15–35

12; 15; 18

6; 12; 16; 20

12; 15; 18; 21

12; 15; 18; 21; 24

Агрегатується з трактором класу

1,4

3

3

3–5

3–5

3–5

3–5

3

Продуктивність за годину чистої роботи, га

4,0

8,0

10,0–11,0

15,0–18,0

4,5–6,5

3,7–5,5

9,3–9,8

2,5–4,0

 

Високу якість лущіння забезпечує плуг-лущильник ППЛ-10-25 (рис. 1.4.30), який може змінювати глибину обробітку від 8 см до 16–18 см.

Для лущення важких щільних ґрунтів використовують важкі дискові борони БДТ-2,5, БДТ-3 та БДТ-2,2М. Їх застосовують також для загортання добрив у верхній шар ґрунту, для обробітку торф’яників. Глибина обробітку досягає 14–15 см. Лемішні лущильники (ПЛ-5-25) ефективні при лущенні ґрунту, забрудненого коренепаростковими бур’янами. Глибина обробітку таких лущильників може досягати 15–16 см.

Для роботи лемішних лущильників поля розбивають на загони таким же чином, як при підготовці для оранки в розвал та у звал. Для роботи дискових лущильників не потрібна особлива розмітка поля на загони.

Способи руху лущильних машин: човниковий, діагональний, діагонально-перехресний.

Під час першого проходу агрегат з дискових лущильників або дискових борін зупиняють після того, як він пройде 20–30 м, і перевіряють глибину обробітку по всій ширині захвату агрегату. Для цього розрівнюють і ущільнюють злущений шар ґрунту, а потім заглиблюють у нього лінійку або спеціальний стрижень з поділками. Замірявши в 10–15 місцях гонів глибину лущення, обчислюють її середнє значення як суму всіх вимірювань, розділену на їхню кількість. На валиках і впадинах, утворених лущильником або дисковою бороною, глибину не вимірюють.

У процесі роботи слід дотримуватися прямолінійності руху агрегату. Для забезпечення рівної поверхні злущеного поля треба стежити, щоб на суміжних проходах було перекриття попереднього проходу на 1–2 диски. Крім того, треба стежити, щоб диски не забивалися ґрунтом і рослинними рештками. Для очищення дисків агрегат зупиняють.

Поворотні смуги обробляють після закінчення обробітку на всій ділянці.

2.Підготовка та регуліровка лдущильника.

 Підготовка лущильника до роботи полягає у правильному виборі кута атаки й глибини обробітку. Як показує досвід, обробіток ґрунту дисковими лущильниками буде високоякісним тоді, коли глибина встановлення дисків перевищуватиме подвійну висоту гребенів. Тому при зміні глибини лущення треба змінювати й кут атаки дисків лущильників.

Якщо дисковими лущильниками розробляють скиби, кут атаки встановлюють у межах 15–200°. Для дискових борін БД-10, БДТ-7 кут атаки повинен становити на лущенні стерні технічних культур 18–21°, а на розробці скиб 12–150°.

Регулюють лущильник на рівній поверхні поля, коли він приєднаний до трактора. Для цього диски опускають у робоче положення. Потрібний кут атаки встановлюють, змінюючи довжину тяг, які з’єднують бруски секцій з рамкою. Рівномірність глибини ходу дискових батарей регулюють переміщенням рамки по вертикалі на понижувачах. Для збільшення глибини обробітку рамку дискової батареї опускають униз, для зменшення — піднімають угору. Якщо цього недостатньо, глибину ходу дискових батарей регулюють стисканням пружин натискних штанг. Усі батареї повинні забезпечувати задану глибину лущення.

Для забезпечення високоякісної роботи дискового лущильника з мінімальним тяговим опором слід своєчасно заточувати диски на наждачному точилі, обладнаному спеціальним пристроєм. Правильно заточений диск повинен мати товщину л

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 30 жовтня 2020. 94 трактористів. Хімія. Урок №12. Тема. Складання електронно-графічних схем утворення з в ’язків   ковалентного, йонного, металічного. Домашнє завдання: - у робочий зошит законспектуйте механізм утворення ковалентного(види гібридизації), йонного, металічного з в ’язків : - на закріплення: питання наприкінці теми(усно). 1.Ковалентний зв’язок Механізм утворення ковалентного зв’язку розглядають на прикладі утворення молекули водню: Н + Н = Н 2 ,                ΔН = -436 кДж/моль.  Збільшення електронної густини зближує ядра, виникає зв’язок між атомами, виділяється енергія. Хімічний зв ‘язок, який утворюється внаслідок узагальнення електронів взаємодіючих атомів (утворення спільної електронної пари), називають ковалентним.   Сполуки з ковалентним зв’язком називають  гомеополярними  або  атомними . sp -Гібридизація Гібридизація однієї  s -  та однієї ...

92 електромонтерів. Біологія і екологія.

Біологія і екологія. 28.04.2020. Група 92 електромонтерів. Урок №35 Тема. Типи звязків між популяціями різних видів в екосистемах. Домашнє завдання. 1. Дайте означення понять трофічний рівень, трофічний ланцюг, трофічна сітка. 2. Схарактеризуйте типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. 3. Наведіть власні приклади таких зв‘язків. 4. На закріплення п роаналізуйте наведену трофічну сітку й дайте відповіді на запитання: Які організми розміщені на першому трофічному рівні?  На якому трофічному рівні розміщені миша та коник?  Які організми живляться рослиноїдними тваринами? Трофічні зв'язки.   Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'яз...
  23.03.2021. 95 трактористів. Біологія і екологія. Урок №46. Тема. Практична робота №3 "Визначення ознак адаптовності різних організмів до середовища існування" Зробити  звіт  практичної роботи у робочому зошиті. 1.        Розглянути колекції комах . 2.        Заповнити таблицю «Адаптації ссавців». 3.        Заповніть таблицю «Пристосування організмів до навколишнього середовища». 4.        Дайте відповіді на запитання. Висновок про виконану роботу. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ з теми « Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування » 1. Інструктаж з техніки безпеки 2. Теоретичні відомості Більшість сучасних вчених визначають адаптацію як невід’ємну властивість життя. Адаптації можна вважати еволюційними пристосуваннями організму до середовища його існування, що постійно виникають, змінюються і зникають. У вуз...