Перейти до основного вмісту

 28.01.2021.

5 кравців.Хімія.

Урок №30.

Підготовка  проекту : "Використання радіоактивності в медицині"

У робочий зошит законспектуйте нижчеподаний матеріал(позначено жирним шрифтом), спробуйте самостійно зібрати матеріал з даної теми

Радіоактивністю називається самодовільний розпад нестійких ядер з випромінюванням частинок чи електромагнітних хвиль.

При природній радіоактивності випромінюються:
альфа-частинки - ядра гелію,
бета-частинки - електрони великих швидкостей,
гама-промені - електромагнітні хвилі з довжною меньщою, ніж у рентгенівських променів.

При штучній радіоактивності можуть випромінюватись ще позитрони - бета-плюс-розпад.

Характеристики радіоактивних речовин:
- період напіврозпаду - час, за який розпадається рівно половина всіх ядер даної речовини;
- активність - кількість розпадів в одиницю часу.

Радіоактивні препарати використовують в радіоактивній діагностиці і терапії.

Прилади для визначення доз радіоактивного випромінювання називаються дозиметрами.




Прочитати...

З радіацією ми зустрічаємося у своєму житті не лише на атомних електростанціях. Звичайна людина, яка щороку проходить флюорографічне обстеження або хоча б раз робила рентген, опосередковано мала справу з опроміненням, із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання.

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) – це об’єкти (крім ядерних установок), що містять радіоактивну речовину, або технічні пристрої, які можуть створювати іонізуюче випромінювання за певних умов. Вони можуть бути природними або штучними. До природних ДІВ відносять космічну радіацію та природні радіоактивні речовини, розсіяні в Земній корі, океані та атмосфері (наприклад, калій-40 у складі звичайного калію, газ радон). Штучні ДІВ створені людиною і використовуються на АЕС, в науці, транспорті, промисловості, медицині, повсякденному житті, а також утворюються під час ядерних випробувань.

Саме у медичних закладах пересічна людина зазвичай вперше усвідомлено зустрічається з опроміненням. Джерела іонізуючого випромінювання тут застосовуються під час рентгенологічного та флюорографічного обстежень, вивчення та перевірки функцій ендокринної системи (тобто різноманітних залоз), лікування онкологічних захворювань тощо. Крім того іонізуюче випромінювання використовується для стерилізації медичного обладнання. В більшості з цих процедур використання ДІВ просто неможливо замінити іншими методами або ж воно забезпечує таку ефективність результатів, якої неможливо досягти іншим шляхом.

Варіантів застосування ДІВ у медицині багато, а людей, що потребують процедур із застосуванням таких джерел – ще більше. Тому на сьогодні з року в рік збільшується внесок медичного опромінення в індивідуальну ефективну дозу опромінення населення. Це є загальносвітовою тенденцією, яка спостерігається і в Україні. В найбільш розвинених країнах, таких, наприклад, як США, внесок медичного опромінення вже давно перевершив внесок опромінення від природних ДІВ.

Проте такі джерела неможливо використовувати вічно: вони мають певний термін експлуатації, після чого їх переводять до категорії відпрацьованих (ВДІВ), що є радіоактивними відходами (РАВ). Всі ВДІВ мають бути передані на спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами для подальшого безпечного зберігання та захоронення (Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами»).

Поводження з РАВ після передачі їх у власність держави на етапі довготривалого зберігання здійснюють підприємства Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» (ДК «УкрДО «Радон»). ВДІВ з медичних закладів відправляють до міжобласних спецкомбінатів ДК «УкрДО «Радон» на зберігання. Таких спецкомбінатів п’ять: Київський, Дніпропетровський, Львівський, Одеський та Харківський. Там відпрацьовані джерела формуються у партії для подальшого перевезення на Централізоване сховище ВДІВ (ЦСВДІВ), розташоване на території зони відчуження.

ЦСВДІВ збудовано на комплексі виробництв «Вектор» за підтримки країн-донорів в рамках ініціативи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Це сховище призначене для обробки та довгострокового зберігання ВДІВ, які сьогодні вже зберігаються на спецкомбінатах ДК «УкрДО «Радон» або все ще використовуються в медицині, науці та промисловості.

2016 року розпочалися «гарячі» випробування сховища. За час їх проведення з ДСП «Київський ДМСК», ДСП «Харківський ДМСК» та ДСП «Дніпропетровський ДМСК» було перевезено близько 1500 відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Зараз ДК «УкрДО «Радон» працює над отриманням ліцензії на промислову експлуатацію сховища. Першим проектом після її отримання має стати перевезення 95 тисяч ВДІВ з Київського спецкомбінату, що розпочне звільнення Києва від радіоактивних відходів.

Централізоване сховище розраховане на 50 років експлуатації, після чого всі РАВ з нього мають бути переміщені на нове проміжне сховище або остаточно захоронені у іншому спеціальному сховищі. З міркувань безпеки прийдешніх поколінь високоактивні та довгоіснуючі РАВ мають захоронюватися в геологічному сховищі.

Сучасні прилади для радіоактивної діагностики і терапії. Дозиметри.


Гама-установка в медицині, радієва (кобальтова) «гармата», телерадіотерапевтична установка, апарат для дистанційної гамма-терапії головним чином злоякісних пухлин.
Принцип дії гама-установки  — застосування направленого, регульованого по перетину жмутка гамма-випромінювання. Гама-установка забезпечена захисним контейнером (головкою) з свинцю, вольфраму або урану, що містить джерело випромінювання (звичайно 60Co, рідше 137Cs; раніше застосовували радій). 

Дистанційний гамма-апарат TERAGAM.
Радіотерапевтична кобальтова установка TERAGAM призначена для променевої терапії онкологічних захворювань за допомогою пучка гамма-випро що дозволяє встановлювати апарат безпосередньо на підлозі без пристрою спеціального фундаменту.



Індикатор радіоактивності РАДЕКС РД1503+ призначений для оцінки потужності еквівалента дози гама-випромінювання населенням в побутових умовах (продукти харчування, будматеріали, грунт і т.д.), а також може бути використаний персоналом, що працює з джерелами іонізуючих випромінювань. Крім того, він дозволяє знаходити забрудненість об'єктів бета-активными радіонуклідами. 

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)- новітній унікальний метод радіоізотопної діагностики.
Головна перевага позитронно-емісійної томографії – можливість не тільки одержувати зображення внутрішніх органів, але і оцінювати їх функцію і метаболізм, таким чином, за допомогою позитронної томографії вдається виявляти хворобу на найранішому етапі, ще до прояву клінічних симптомів.
Особливу роль позитронно-емісійна томографія грає в онкології, кардіології і неврології, де рання діагностика захворювань є особливо важливою.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 30 жовтня 2020. 94 трактористів. Хімія. Урок №12. Тема. Складання електронно-графічних схем утворення з в ’язків   ковалентного, йонного, металічного. Домашнє завдання: - у робочий зошит законспектуйте механізм утворення ковалентного(види гібридизації), йонного, металічного з в ’язків : - на закріплення: питання наприкінці теми(усно). 1.Ковалентний зв’язок Механізм утворення ковалентного зв’язку розглядають на прикладі утворення молекули водню: Н + Н = Н 2 ,                ΔН = -436 кДж/моль.  Збільшення електронної густини зближує ядра, виникає зв’язок між атомами, виділяється енергія. Хімічний зв ‘язок, який утворюється внаслідок узагальнення електронів взаємодіючих атомів (утворення спільної електронної пари), називають ковалентним.   Сполуки з ковалентним зв’язком називають  гомеополярними  або  атомними . sp -Гібридизація Гібридизація однієї  s -  та однієї ...

92 електромонтерів. Біологія і екологія.

Біологія і екологія. 28.04.2020. Група 92 електромонтерів. Урок №35 Тема. Типи звязків між популяціями різних видів в екосистемах. Домашнє завдання. 1. Дайте означення понять трофічний рівень, трофічний ланцюг, трофічна сітка. 2. Схарактеризуйте типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах. 3. Наведіть власні приклади таких зв‘язків. 4. На закріплення п роаналізуйте наведену трофічну сітку й дайте відповіді на запитання: Які організми розміщені на першому трофічному рівні?  На якому трофічному рівні розміщені миша та коник?  Які організми живляться рослиноїдними тваринами? Трофічні зв'язки.   Ці зв'язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого (живими особинами, їхніми рештками або продуктами їхньої життєдіяльності). Функціонування екосистеми пов'язане з перетворенням енергії. Основним джерелом енергії більшості екосистем є сонячне світло, яке фототрофи перетворюють на енергію хімічних зв'яз...
  23.03.2021. 95 трактористів. Біологія і екологія. Урок №46. Тема. Практична робота №3 "Визначення ознак адаптовності різних організмів до середовища існування" Зробити  звіт  практичної роботи у робочому зошиті. 1.        Розглянути колекції комах . 2.        Заповнити таблицю «Адаптації ссавців». 3.        Заповніть таблицю «Пристосування організмів до навколишнього середовища». 4.        Дайте відповіді на запитання. Висновок про виконану роботу. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ з теми « Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування » 1. Інструктаж з техніки безпеки 2. Теоретичні відомості Більшість сучасних вчених визначають адаптацію як невід’ємну властивість життя. Адаптації можна вважати еволюційними пристосуваннями організму до середовища його існування, що постійно виникають, змінюються і зникають. У вуз...