ЩО ТАКЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА
Засновником дуальної
освіти вважають Німеччину. Від неї цю систему перейняли Канада, Австрія,
Швейцарія та інші країни.
Це поєднання роботи і навчання, коли молодого
спеціаліста навчальний заклад готує разом з підприємством. Компанія визначає
потрібні їй спеціальності й замовляє вишу.
"Ми відштовхуємося від потреб ринку, – каже представник комунального підприємства
міста Ерфурт (Німеччина) Удо Бауер. – Маємо заглянути на три-чотири
роки вперед, на які спеціальності буде попит. Вже згідно з цим надаємо свої
кваліфікаційні місця. Наш обов’язок перед суспільством – не залишити наших
студентів безробітними".
Студент поєднує навчання і стажування на підприємстві.
При цьому отримує стипендію, близьку до заробітної плати.
Учень інтегрується в систему
підприємства, вивчає всі робочі механізми.
Також цим випробовуються і
впроваджуються ті чи інші проекти, які мають значення для майбутнього компанії.
Ці проекти оцінює і наставник, і професор вищої школи".
Але є і традиційні контрольні роботи та
домашні завдання.
Дуальна освіта закріплена на законодавчому
рівні. Однак після завершення навчання випускник не зобов’язаний працювати в
компанії, яка його вчила.
Термін «дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну термінологію в
середині 60-х років минулого століття у ФРН – як нова, більш
гнучка форма організації професійного навчання. Дуальність як методологічна
характеристика професійної освіти передбачає узгоджену взаємодію освітньої та
виробничої сфери з підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках
організаційно-відмінних форм навчання.
Основне завдання упровадження елементів дуальної форми
навчання – усунути основні недоліки
традиційних форм і методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників, подолати
розрив між теорією і практикою, освітою й виробництвом, та підвищити якість
підготовки кваліфікованих кадрів із урахуванням вимог роботодавців у рамках
нових організаційно-відмінних форм навчання.
ПОЗИТИВНІ
ПОКАЗНИКИ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ
1.
організація співпраці політиків,
бізнесу, соціальних партнерів;
розробка законодавчого підґрунтя для
визнання національних стандартів якості професійної освіти;
2.
навчання учнів під час трудової
діяльності;
3.
залучення кваліфікованого персоналу
з виробництва до педагогічної діяльності (інструктори, викладачі);
4. здійснення інституційних
досліджень і консультування (моніторинг якості надання освітніх послуг у сфері
професійної освіти, оновлення освітніх стандартів);
5.
врахування конкретних запитів
підприємств до змісту та якості професійної освіти.
Саме тому необхідно сприяти
подальшому розвитку експорту елементів дуальної форми підготовки кваліфікованих
кадрів та прискорити запровадження її елементів у систему професійної
(професійно-технічної) освіти України.
Запровадження її елементів у систему професійної (професійно-технічної)
освіти України.
Упродовж
2015-2017 років здійснювався експеримент з організації навчально-виробничого
процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Вищого професійного
училища №33 м. Києва (професія «Кухар»), Вищого професійного художнього училища
м. Львова (професія «Маляр»), Вищого професійного училища машинобудування м.
Запоріжжя (професія «Токар»).
Відбувся
перший випуск трьох експериментальних груп, який засвідчив позитивні результати
упровадження елементів дуальної форми навчання: високий рівень працевлаштування
– до 97%, підвищення якості професійної підготовки на 12-17%, додаткові
фінансові надходження – до 50 тисяч гривень у кожному ПТНЗ, зменшення витрат на
комунальні послуги та витратні матеріали, більш стійка та взаємовигідна
співпраця з роботодавцями.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
НАВЧАННЯ
Середньостроковий план пріоритетних
дій уряду на період 2017- 2020 р.р., розділ ІІІ «Розвиток людського капіталу», підрозділ
8: «Модернізація професійно-технічної освіти»;
Наказ
Міністерства освіти і науки України від 16.03.2015 № 298 «Про впровадження елементів дуальної
системи навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників».
ОСНОВНІ
ЗМІНИ, ЯКІ ВІДБУЛИСЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПРИ
ЗАПРОВАДЖЕННІ ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
зміна
співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання
та виробнича практика – 70% навчальних годин;
упровадження
блочно-модульної побудови навчального процесу: опанування базового модуля на
базі закладу освіти, а потім чергування: модуль теорії (1-2 тижні) на базі
закладу професійної (професійно-технічної) освіти / модуль практики (4-8 тижнів)
на базі підприємств, установ, організацій;
оцінювання
результатів навчання – відповідно до реальних показників професійної
підготовки, підтвердженої в умовах виробництва.
ПЕРСПЕКТИВИ
УПРОВАДЖЕННЯ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ У 2017-2020 РОКАХ
у 2017-2018
навчальному році розпочали впровадження елементів дуальної форми навчання 52
заклади професійної (професійно-технічної) освіти в 25 регіонах за 54
професіями;
внесено
зміни до змісту освіти та графіка навчально-виробничого процесу відповідно до
запитів роботодавців з урахуванням вимог державних стандартів з конкретних
робітничих професій;
розроблено
19 проектів освітніх стандартів на основі компетентнісного підходу та
блочно-модульної побудови навчального процесу;
розпочато
тісну співпрацю із роботодавцями з метою розширення кількості закладів
професійної (професійно-технічної) освіти, переліку професій для упровадження
елементів дуальної форми навчання у 2018-2019 н.р. у понад 100 закладів освіти
та збільшення переліку робітничих професій, за якими здійснюється підготовка з
елементами дуальної форми навчання.
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ
Коментарі
Дописати коментар